УДК 811.161.2’374
DOI: https://doi.org/10.37919/3083-6212.2024.1.5-14
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української мови
Інституту української мови НАН України
https://orcid.org/0000-0003-0986-4676
e-mail: rondelyk@ukr.net
У статті обґрунтовано необхідність започаткування нового фундаментального історико-лексикографічного проєкту — створення «Словника української мови другої половини ХVІІ –ХVІІІ ст.». Така праця завершить серію синхронних історичних словників української мови, що описують стан лексичної системи староукраїнської мови (ХІV–ХVІІІ ст.), та усуне наявну поки що лексикографічну лакуну. Розглянуто концепції словників попередніх періодів насамперед у контексті критеріїв формування їхньої джерельної бази (територіальний, жанровий); актуалізовано проблему залучення до джерельної бази словника староукраїнської мови т. зв. гетерогенних джерел, мова яких церковнословʼянізована староукраїнська. Однією із суперечливих проблем є також визначення верхньої межі словника другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст., а саме залучення або не залучення до його джерельного корпусу «Енеїди» І. Котляревського, з якою традиційно пов’язують започаткування нової української літературної мови, але яка ще виразно демонструє риси попереднього періоду розвитку мови.
Ключові слова: історична лексикографія, лексикографічна періодизація, українська мова ХVІІ–ХVІІІ ст.
ЛІТЕРАТУРА