• ukrlingmed@ukr.net
  • +38 (044)-279-18-85
  • Print ISSN 3083-6204
  • e-ISSN 3083-6212
cайт Інституту української мови
» ПЕРЕОСМИСЛЮЮЧИ РОСІЙСЬКІ ГЛОТОГОНІЧНІ МІТИ (Про постання східнослов’янських літературних мов /на прикладі української/)

ПЕРЕОСМИСЛЮЮЧИ РОСІЙСЬКІ ГЛОТОГОНІЧНІ МІТИ (Про постання східнослов’янських літературних мов /на прикладі української/)

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

УДК 811.161.2-112:003.349″10/13″
DOI: https://doi.org/10.37919/3083-6212.2024.1.62-95

ҐЕТКА Йоанна

доктор габілітований, професор кафедри міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету
https://orcid.org/0000-0001-5857-7257
e-mail: j.getka@uw.edu.pl

МОЙСІЄНКО Віктор Михайлович

доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України
https://orcid.org/0000-0002-8420-1947
e-mail: v.moysiyenko@ukr.net

 

У статті запропоновано новий підхід до висвітлення генези літературно-писемних мов у східних слов’ян. Автори відштовхуються від тези про витоки літературної мови від початків становлення писемної норми. Норми української та білоруської мов пройшли тривалий шлях, але їхні початки, поза сумнівом, сягають періоду Руси. При цьому наскрізною ниткою ми проводимо ідею не лише про існування окремих східнослов’янських мов уже від ХІ ст., але й окремих редакцій церковнослов’янської мови: від XI ст. — української, дещо пізніше, від ХІІІ ст. — білоруської, а не догматизованої російськими мовознавцями тези про існування в цей період «церковнославянского языка русской / восточнославянской редакции». У цьому контексті слід підкреслити, що від ХІ ст. наявні також писемні пам’ятки з характерними рисами новгородсько-псковського ідіому, які, однак, залишаються поза межами інтересів авторів статті через те, що цей ідіом не розвинувся в окрему східнослов’янську мову: на зміну новгородській традиції прийшла московська.

Найціннішими і найдостовірнішими джерелами для потрактування початків мовної норми є оригінальні, точно датовані й локалізовані пам’ятки, творені як писемною мовою Руси, посталою на основі місцевого мовлення, так і церковнослов’янською мовою. Концепцію запропоновано на прикладі української.

Ключові слова: літературна мова, мовна норма, писемна пам’ятка, східнослов’янські мови, редакції церковнослов’янської мови.


ДЖЕРЕЛА

АЄ 1092 — Архангельское Евангелиє 1092 года. Исследования, древнерусский текст, слово­указатели / изд. подгот. Л.П. Жуковская, Т.Л. Миронова. Москва, 1997.
АУМ — Атлас української мови: у 3 т. Київ, 1984–2001.
ВО — Віденський Октоїх. Codex Vindobonensis Slavikus 37. Видання факсимільного типу. Київ: Горобець, 2019.
ГВЄ — Галицько-Волинське Євангеліє. Зберігається в бібліотеці Державної Третьяковської галереї (Росія), ГТГ К-5348.
Ізб. 1073 — Изборник Святослава 1073 года. Факсимильное издание. Москва, 1983.
Ізб. 1076 — Изборник 1076 года / изд. подгот. В.С. Голышенко, Е.Ф. Дубровина, В.Г. Демья­нов, Г.Ф. Нефедов. Москва, 1965.
ОЄ 1056–1057 — Остромирово Євангєліє 1056–1057 г. Фотолитографическое издание. Санкт-Петербургъ, 1889.
РЄ ХІ — Реймське Євангеліє. Видання факсимільного типу. Дослідження: у 2 т. Київ, 2019.
СРЯ 1975 — Словарь русского языка ХІ–ХVІІ вв. Вып. 1 / ред. С.Г. Бархударов. Москва, 1975.
СДЯ 1988 — Словарь древнерусского языка (ХІ–ХІV вв.) / под ред. Р.И. Аванесова. Москва, 1988. Т. 1.
ХА — Христинопільський Апостол. 291 арк. Зберігається у фондах Львівського історичного музею (Рук. 39), 8 арк. у Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського в Києві.
STL 1988 — Słownik terminów literackich / pod. red. J. Sławińskiego. wyd. 2. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Łódź, 1988.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Бандарэнка Т.П. Літаратурная мова. Беларуская мова. Энцыклапедыя. Мінск, с. 312.
  2. Борковский В.И., Кузнецов П.С. Историческая грамматика русского языка. Москва, 1965.
  3. Бугайський Я. Неспроможна держава. Інструкція з розшматування Росії. Київ, 2022.
  4. Бузук П.О. Про мову найдавнішої української євангелії. Записки історико-філологічного відділу УАН. Кн. 12. 1927. С. 4–25.
  5. Вэкслер П. Гістарычная фаналогія беларускае мовы. Мінск, 2004.
  6. Виноградов В.В. Избранные труды. История русского литературного языка. Москва, 1978.
  7. Горбач О. Засади періодизації історії української літературної мови й етапи її розвитку. Горбач О. Зібрані статті. ІІІ: Історія української мови. Мюнхен, 1993. С. 45–52.
  8. Горбач О. Генеза української мови та її становище серед інших слов’янських. Історія української мови. Хрестоматія. Київ, 1996. С. 206–225.
  9. Горшков А.И. История русского литературного языка. Москва, 1969.
  10. Гухман М.М. Литературный язык. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, 1990.
  11. Дурново Н.Н. Хрестоматия по истории русского языка. Москва, 1914.
  12. Едличка А. Проблематика нормы и кодификация литературного языка в отношении к типу литературного языка. Проблемы нормы в славянских литературных языках в синхронном и диахронном аспектах. Москва, 1976. С. 18–29.
  13. Єрмоленко С.Я. Літературна мова. Українська мова. Енциклопедія. Київ, 2004.
  14. Ефимов А.И. История русского литературного языка. Москва, 1955.
  15. Живов В.М. История языка русской письменности: в 2 т. Москва, 2017.
  16. Жовтобрюх М.А. Фонетика. Жовтобрюх М.А., Русанівський В.М., Скляренко В.Г. Історія української мови. Фонетика. Київ, 1979. С. 65–329.
  17. Жуковская Л.П. Апракос Мстислава Великого – рукопись конца ХI (рубежа ХI–ХII) века. Апракос Мстислава Великого / изд. подг. Л.П. Жуковская, Л.А. Владимирова, Н.П. Панкра­това. Москва, 1983. С. 3–28.
  18. Зализняк А.А. Древненовгородский диалект. 2-е изд., перераб. с учетом материала находок 1995–2003 гг. Москва, 2004.
  19. Запаско Я.П. Українська рукописна книга. Львів, 1995.
  20. Иванов В.В. Древнерусский язык. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, 1990. С. 143.
  21. Иванов В.В., Сумникова Т.А., Панкратова Н.П. Хрестоматия по истории русского литературного языка. Москва, 1990.
  22. Історична граматика української мови / О. Безпалько, М. Бойчук, М. Жовтобрюх, С. Са­мійленко, І. Тараненко. Kиїв, 1962 ( у тексті — ІГУМ 1962).
  23. Історична граматика української мови / М.А. Жовтобрюх, О.Т. Волох, С.П. Самійленко, І.І. Слинько., 1980 Київ ( у тексті — ІГУМ 1980).
  24. Історія української мови. Морфологія / С.П. Бевзенко, А.П. Грищенко, Т.Б. Лукінова, В.В. Німчук, В.М. Русанівський, С.П. Самійленко. Київ, 1979 (у тексті – ІУМ 1979).
  25. Камчатнов А.М. Хрестоматия по истории русского литературного языка. Москва, 2009.
  26. Карский Е.Ф. Белорусы – Язык белорусского народа. Вып. II. Исторический очерк словообразования и словоизменения в белорусском языке. Вып. III. Очерки синтаксиса белорусского языка. Москва, 1956.
  27. Карский Е.Ф. Что такое древнее западнорусское наречие. Труды по белорусскому и другим славянским языкам. Москва, 1962.
  28. Киянова О.Н. Поздние летописи в истории русского литературного языка: конец XVI – начало XVIII веков. Санкт-Петербург, 2010.
  29. Ковалевская Е.Г. История русского литературного языка. Москва, 1978.
  30. Кожин А.Н. История русского литературного языка. Хрестоматия. Москва, 1989.
  31. Колесса О. Погляд на історію української мови. Інавґураційний виклад, виголошений в Українському В. Університеті в Празі дня 23 жовтня 1921. Прага, 1924.
  32. Корнієнко В.В. Корпус графіті Софії Київської (XI – початок XVIІI ст.). Ч. ІІІ. Центральна нава. Київ, 2011.
  33. Корнієнко В.В. Корпус графіті Софії Київської (XI – початок XVIІI ст.). Ч. ІV. Приділ архангела Михаїла. Київ, 2015.
  34. Крамко І.І., Булыка А.М., Жураўскі А.І. Гістарычная марфалогія беларускай мовы. Мінск, 1979 (у тексті — ГМБМ 1979).
  35. Крымскій А. Украинская граматика: Научно-практический курсъ сознательного изучения центрально-украинской рѣчи, освѣщенный указаними на важнѣйшие моменты изъ истории развития малорускаго язика начиная съ ХІ вѣка, особенно изъ истории нарѣчия восточно-малорусскаго (лѣтописнаго киево-чернигово-переяславскаго). Т. І. Москва, 1907.
  36. Курс історії української літературної мови / за ред. І.К. Білодіда. Київ, 1958. Т. 1 (у тексті— Курс 1958).
  37. Лакиер А.Б. История титула государей России. Журнал Министерства народного про­свещения. 1847. № 10–12. С. 81–156.
  38. Ларин Б.А. Лекции по истории русского литературного языка. Москва, 1975.
  39. Мещерский Н.А. История русского литературного языка. Ленинград, 1985.
  40. Мойсієнко В.М. Історична діалектологія української мови. Північне (поліське) наріччя. Київ, 2016.
  41. Нікітенко Н.М., Корнієнко В.В. Найдавніші графіті Софії Київської та датування собору. Софійські читання. Вип. 4. Київ, 2009. С. 417–443.
  42. Німчук В.В. Літературні мови Київської Русі. Історія української культури: у 5 т. Київ, 2001. Т. 1. С. 694–708.
  43. Німчук В.В. Походження української мови. Етнічна та етнокультурна історія України. Київ, 2005. Т. І, кн. 2. С. 351–468.
  44. Німчук В. Українська Четья 1489 року. Житомир, 2015.
  45. Николаев С., Тер-Аванесова О., Толстая М. Вокализм праславянских говоров в праславян­ской перспективе. Славянское языкознание. XV Международный съезд славистов. Доклады российской делегации. Минск, 2013. С. 99–140.
  46. Огієнко І. Історія української літературної мови. Київ, 1995.
  47. Півторак Г. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови. Київ, 1988.
  48. Півторак Г. Деякі методологічні проблеми дослідження історії української мови на сучасному етапі. Український глотогенез: Матеріали Міжнародної наукової конференції. Житомир, 2015. С. 5–18.
  49. Плотнікаў Б.А., Антанюк Л.А. Беларуская мова. Лінгвістычны кампендыум. Мінск, 2003.
  50. Плющ П.П. Історія української літературної мови. Київ, 1971.
  51. Смаль-Стоцький С. Розвиток поглядів на сім’ю слов’янських мов і їх взаємне споріднення. 2-е доп. вид. Прага, 1927.
  52. Смирнова К.А. «Проста мова» как лингвистический феномен (реконструкция глагольной системы на материале Евангелия Тяпинского): автореф. дисс. канд наук. Москва, 2011. URL: https://www.dissercat.com/content/prosta-mova-kak-lingvisticheskii-fenomen/read.
  53. Соколова М.А. К истории русского языка в ХII в. Известия по русскому языку и словес­ности. Ленинград, 1930. Т. III, кн. 1. С. 75–135.
  54. Станкевіч Я. Доля мовы беларускае (яе вонкашняя гісторыя) у розныя пэрыяды гісторыі Беларусі. Станкевіч Я. Збор твораў: у 2 т. Менск, 2002. С. 48–61.
  55. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П. Грищенка. Київ, 1993 ( у тексті — СУЛМ 1993).
  56. Тот И. Житие Феклы. Studia slavica. Academiae scientiarum hungaricae. Budapest, 1976. Т. XXII, f. 3–4. Р. 245–256.
  57. Тот И. Русская редакция древнеболгарского языка в конце ХІ – начале ХІІ вв. София, 1985.
  58. Трубачев О.Н. В поисках единства. Мысли по случаю тысячелетия русской культуры. Прометей. Т. 16. Москва, 1990. С.  6–30
  59. Унбегаун Б. Историческая грамматика русского языка и ее задачи. Язык и человек. Москва, 1970. С. 262–267.
  60. Успенский Б.А. История русского литературного языка (ХІ–ХVII вв.). Будапешт, 1988.
  61. Успенский Б.А. История русского литературного языка (XI–XVII вв.). 3-е изд., испр. и доп. Москва, 2002.
  62. Филин Ф. Происхождение русского, украинского и белорусского языков. Ленинград, 1972.
  63. Шакун Л.М. Старабеларуская літаратурная мова. Беларуская мова. Энцыклапедыя. Мінск, 1994. С. 531–533.
  64. Шевельов Ю. Чому общерусский язик, а не вібчоруська мова. Шевельов Ю. Вибрані праці. Мовознавство. Кн. 1. Київ, 2009. С. 382–411.
  65. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Харків, 2002.
  66. Якаўлеў С.М. Польскія элементы ў сістэме назоўніка ў старабеларускай мове. Весці АН БССР. 1983. № 6. С. 97–103.
  67. Getka J. U progu modernizacji. Ruskojęzyczne drukarstwo bazyliańskie XVIII wieku. Warszawa, 2017.
  68. GetkaJ., Darcyewska J. Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy. Warszawa, 2023.
  69. Getka J., Moisiienko V. Origins of the Ukrainian literary language in the context of the polish hypothesis on genesis polish literary language. Українська полоністика. 2020. № 17. С. 27–39.
  70. Jaworski S. Terminy literackie. WSiP. 1990.
  71. Kuraszkiewicz W. Tło społeczne rozwoju polskiego języka literackiego. Kuraszkiewicz W. Polski język literacki. Warszawa – Poznań, 1968. S. 129–179.
  72. Pipes R. Rosja carów. Warszawa, 2006.
  73. Toporišič J. Enciklopedija slovenskega jezika / red. K. Dolinar. Lublana: Cankarjeva založba, 1992.
  74. Urbańczyk S. W sprawie polskiego języka literackiego. 1. O dawności dialektu kulturalnego. Język Polski. 1950. Т. XXX, z. 3. S. 97–109.
  75. Walczak B. Geneza polskiego języka literackiego. Teksty Drugie: teoria literatury, krytyka, interpretacja. 1994. №  3 (27). S. 35–47.