Проповідь у контексті церковно-релігійного письменства другої половини XVII–XVIII ст.

У статті простежено розвиток жанру церковної проповіді впродовж другої половини XVII–XVIII ст., що дозволяє окреслити еволюцію релігійного мовлення та його вплив на духовне життя українського суспільства ранньомодерної доби. Проаналізовано роль першого теоретичного трактату з гомілетики у староукраїнському церковно-релігійному письменстві, підкреслено його значення для формування методології проповідництва та навчання священнослужителів. Виконано огляд особливостей побудови проповідей, їхньої структури, композиційних прийомів та тематичних спрямувань, що характеризують жанр відповідного періоду. Простежено взаємозв’язок між проповіддю й утвердженням релігійного стилю, зокрема його синтаксичних, лексичних та стилістич­них особливостей. Досліджено жанрові різновиди проповідей, включно з повчаннями, морально-етичними настановами та літургійними роз’ясненнями, які відображають спе­цифіку духовної комунікації XVII–XVIII ст. Звернуто увагу на взаємодію рукописних пам’яток і стародруків у формуванні канонів гомілетики та розвитку української релігій­ної писемності. Підкреслено, що жанр проповіді сприяв консолідації релігійних уявлень і норм поведінки, закріпленню мовних традицій та розвитку стилістичних засобів старо­української мови. Стаття є важливим внеском у дослідження староукраїнської мови, релігійного стилю та історії церковної гомілетики, забезпечуючи наукову основу для подальших порівняльних і жанрових аналізів.

староукраїнська мова, релігійний стиль, рукописні пам’ятки, стародрук, проповідь, повчання, гомілетика

1. Бомко Л.О. «Ключ розуміння» Йоаникія Ґалятовського в контексті українського барокового проповідництва: дис. … докт. філософ.: 035 Філологія. Львів, 2022. 225 с.

2. Дидик-Меуш Г. Закарпатські говіркові риси в мовній тканині неканонічного євангельського тексту XVI ст. Сучасні проблеми мовознавства та літературознав­ства. 2008. Вип. 12. С. 131–133.

3. Зелінська О.Ю. Українська барокова проповідь: мовний світ і культурні витоки: монографія. Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2013. 421 с.

4. Ніка О. Казання XVII століття та Антоній Радивиловський. Анатолій Радивиловський. Барокові проповіді XVII століття / підгот. наук. дослідження, тексту, покажчиків О. Ніка, Ю. Олешко. Київ: Освіта України, 2019. С. III–XIV.

5. Ніка О.І. Антоній Радивиловський і розвиток українських казань XVIIст. Rozprawy Komisji Językowej. 2012. Vol. 58. S.223–234.

6. Ніка О.І. Барокова проповідь XVII ст. і розвиток староукраїнської літературної мови. Studia Linguistica. 2012 a. Vol. 6. P.165–170.

7. Огієнко І. Мова українська була вже мовою Церкви. Нариси з історії культурного життя Церкви Української / під ред. проф. І. Огієнка. Тарнів: Благодійне видавни­цтво «Українська автокефальна церква», 1921. 32 с.

8. Самойленко Г.В. Іоаникій Галятовський — соратник Лазаря Барановича і видатний церковний та культурний діяч України XVIIст. Література та культура Полісся. 2023. Вип. 108. С. 135–156. (Серія «Філологічні науки» № 22).

9. Чепіга І.П. Учительні Євангелія як жанр ораторсько-проповідницького письменства. Мовознавство. 1995. №6. С. 39–46.

10. Чижевський Д.І. Українське літературне бароко: вибр. праці з давньої літератури. Київ: Обереги, 2003. 576с. (Київська бібліотека давнього українського письменства. Студії; Т. 4).

Авторське право (c) 2025
Т.В. Сивокозова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

Сивокозова Т.В. Проповідь у контексті церковно-релігійного письменства другої половини XVII–XVIII ст. Українська лінгвістична медієвістика. 2025. Вип. 2. С. 64-74. https://doi.org/10.37919/3083-6212.2025.2.64-74