Політика і процедура рецензування

З метою дотримання принципів академічної доброчесності, етичних норм, прийнятих міжнародною науковою спільнотою, і запобігання будь-яких порушень цих принципів та норм як у власній роботі, так і у взаєминах з усіма учасниками процесу наукових публікацій, усі авторські рукописи, подані до публікації в журналі «Українська лінгвістична медієвістика», підлягають обов’язковій процедурі подвійного «сліпого» рецензування (double-blind peer review). Цей формат гарантує незалежне фахове оцінювання, за якого рецензенти не знають імен авторів, а автори – імен рецензентів, що мінімізує суб’єктивність та упередженість.

Основна мета рецензування – забезпечення високої наукової якості видання через суворий відбір матеріалів та надання авторам конструктивних рекомендацій щодо їх удосконалення.

Процедура рецензування спрямована на об’єктивну оцінку змісту наукової статті, новизни та актуальності дослідження; всебічний аналіз структури, методології та стилю викладу матеріалу; перевірку відповідності рукопису вимогам до статей у науковому журналі «Українська лінгвістична медієвістика».

До оцінювання кожного рукопису залучається не менше 2 незалежних експертів, які є визнаними фахівцями у відповідній галузі знань.

Процес рецензування наукової статті становить 10–15 днів.

Рецензування здійснюється на безоплатній основі.

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИКИ РЕЦЕНЗУВАННЯ

Дотримання міжнародних етичних стандартів. Рецензенти здійснюють критичний аналіз рукописів, суворо дотримуючись Етичних рекомендацій COPE. Етичні зобов’язання рецензентів включають уникнення упередженості, повагу до прав інтелектуальної власності та визнання внеску інших. Рецензенти повинні дотримуватися найвищих етичних стандартів у своїх оцінках.

Неупередженість та об’єктивність. Рукописи оцінюють виключно за їхню наукову цінність. Раса, стать, релігійні переконання, громадянство чи політичні погляди авторів не впливають на прийняття рішення. Процес комунікації ґрунтується на засадах професійної етики та взаємної поваги.

Конфіденційність. Подані рукописи є інтелектуальною власністю авторів. Рецензенти та члени редакції не мають права розголошувати зміст статей або використовувати матеріали у власних інтересах до моменту їх офіційної публікації.

Незалежна експертиза. Редакція застосовує метод подвійного «сліпого» рецензування. У разі виявлення конфлікту інтересів рецензент зобов’язаний відмовитися від оцінювання, після чого головний редактор призначає іншого експерта.

Компетентна експертиза. До рецензування залучають членів редакційної колегії або зовнішніх незалежних фахівців, які мають науковий ступінь, актуальні публікації за темою статті та надали добровільну згоду на проведення експертизи. 

Редакційний діалог та право на доопрацювання

• Зворотний зв’язок: результати рецензування автор отримує електронною поштою. Рецензенти надають конструктивну критику та рекомендації щодо вдосконалення тексту.
• Апеляція: у разі обґрунтованої незгоди із зауваженнями автор має право надати аргументовану відповідь. Такий рукопис розглядає робоча група редакційної колегії або він спрямовується на додаткове «сліпе» рецензування іншому фахівцеві.
• Рішення: редакція залишає за собою право відхилити статтю в разі неспроможності або небажання автора врахувати критичні зауваження рецензентів. Після повного усунення недоліків автор може подати рукопис повторно.

Академічна доброчесність. Будь-яку підозру щодо неетичної поведінки (плагіат, фальсифікація, фабрикація даних) під час рецензування головний редактор розглядає на засадах суворої конфіденційності. У разі підтвердження суттєвих порушень редакція відхиляє або відкликає статтю й офіційно інформує роботодавця автора про виявлені факти порушення наукової етики.

ОБОВ’ЯЗКИ РЕЦЕНЗЕНТІВ

Рецензенти зобов’язані:

• Гарантувати якість оцінювання:надавати вчасні, компетентні та неупереджені письмові відгуки щодо наукової цінності рукопису.
• Здійснювати всебічний аналіз:оцінювати актуальність теми, оригінальність дослідження, значущість результатів, обґрунтованість методів та стиль викладу.
• Забезпечувати академічну доброчесність:негайно інформувати редакцію про будь-які підозри щодо плагіату, дублювання публікацій чи інших порушень дослідницької етики.
• Сприяти повноті дослідження:вказувати авторам на важливі опубліковані праці за темою, які не були згадані в рукописі.
• Дотримуватися культури критики:чітко та аргументовано висловлювати власну думку, уникаючи особистих випадів чи образливих коментарів на адресу авторів.
• Надавати конструктивні пропозиції:пропонувати конкретні виправлення для покращення логіки, структури та наукового рівня статті.

ПРОЦЕДУРА РЕЦЕНЗУВАННЯ

Усі наукові статті, що надходять до редакції журналу «Українська лінгвістична медієвістика», проходять процедуру подвійного сліпого рецензування.

Процедура розгляду рукописів включає такі етапи:

1. Первинний редакційний розгляд

Редакція перевіряє відповідність поданого рукопису тематичному профілю журналу, науковим критеріям і технічним вимогам до оформлення. На цьому етапі редакція також здійснює обов’язкову перевірку тексту на академічну доброчесність (відсутність плагіату).

2. Експертне оцінювання (Double-blind review)

Головний редактор призначає для кожної статті двох незалежних рецензентів (докторів наук, професорів) за профілем дослідження. Процедура гарантує повну взаємну анонімність автора та експерта. Рецензент підтверджує відсутність конфлікту інтересів і протягом 14 днів надає висновок за стандартизованою формою.

3. Взаємодія з автором та апеляція

Редакція надсилає автору зауваження експертів електронною поштою. Автор має врахувати рекомендації або аргументовано їх спростувати. У разі незгоди з рецензентом автор подає апеляцію, яку розглядає робоча група редколегії. Редакція залишає за собою право призначити додаткову експертизу або відхилити рукопис за умови ігнорування зауважень.

4. Редакційне рішення

За результатами рецензування редакція приймає одне з рішень:

• прийняти статтю до публікації;
• прийняти після доопрацювання;
• повторно розглянути після суттєвого доопрацювання;
• відхилити статтю.

Остаточне рішення про допуск до друку приймає головний редактор або редколегія, після чого зміст номера затверджує вчена рада.

5. Редагування

Літературний редактор вносить стилістичні та формальні правки, що не змінюють зміст дослідження. За потреби редакція погоджує фінальний макет статті з автором.