• ukrlingmed@ukr.net
  • +38 (044)-279-18-85
  • Print ISSN 3083-6204
  • e-ISSN 3083-6212
cайт Інституту української мови
» ФОРМУВАННЯ КАТЕГОРІЇ ПРИСВІЙНИХ ЗАЙМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

ФОРМУВАННЯ КАТЕГОРІЇ ПРИСВІЙНИХ ЗАЙМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Рубрика: Дослідження
Мова статті: українська

УДК 811.161.2:81-112.2
DOI: https://doi.org/10.37919/3083-6212.2025.2.41-63

КОЦА Руслана Олександрівна

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України
https://orcid.org/0000-0002-2074-2250
e-mail: rgomonai@ukr.net

 

У статті здійснено комплексний історико-дериватологічний аналіз присвійних займенників української мови, простежено еволюцію їхніх форм від праслов’янського періоду до нової української мови. На основі широкого кола писемних пам’яток проана­лізовано структурно-семантичні особливості та функційно-стилістичне використання присвійних займенників мій, твій, свій, форм третьої особи його, її, їхній, а також займе­нників множини наш, ваш та їхніх похідних на різних етапах розвитку мови. Визначено формальні моделі утворення всіх зафіксованих форм, схарактеризовано їхні сематичні відтінки, граматичні ознаки та сферу вживання. Особливу увагу зосереджено на формах присвійних займенників третьої особи, зокрема етимології, морфологічній будові та син­таксичних функціях, а також на виявленні архаїчних та інноваційних рис, визначенні ступеня їхньої відповідності або відмінності порівняно з іншими слов’янськими мовами.

Ключові слова: присвійні займенники, словотвір, українська мова, діахронія.


ДЖЕРЕЛА

АО — Акти села Одрехови / упоряд. І.М. Керницький, О.А. Купчинський; відп. ред. Л.Л. Гумецька. Київ: Наукова думка, 1970. 260 с.
АППС 2 — Акти Полтавського полкового суду 1683–1750. Збірник актових документів. Кн. 2 / підгот. до вид. Л.А. Москаленко; відп. ред. Г.В. Воронич. Київ: КММ, 2017. 568 с.
АрхЮЗР — Архивъ Югозападной Россіи, издаваемый Временною комиссіею для разбора древнихъ актовъ. Кіевъ, 1859–1914. Ч. 1–8.
АУМ — Атлас української мови: у 3 т. / редкол.: І.Г. Матвіяс (голова) та ін. Київ: Наукова думка, 1984–2001. Т. 1–3.
АЮЗР — Акты, относящіеся къ исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою комиссіею. СПб., 1863–1892. Т. 1–15.
БЕР — Български етимологичен речник / ред. В.И. Георгиев, И. Дуриданов София: Академично издателство «Проф. Марин Дринов», 1971–. Т. 1–.
Б.-Н. — Білецький-Носенко П. Словник української мови / підгот. до вид. В.В. Німчук. Київ: Наукова думка, 1966. 423 с.
ВГ — Волинські грамоти XVI ст. / упоряд.: В.Б. Задорожний, А.М. Матвієнко; відп. ред. В.В. Німчук. Київ: Наукова думка, 1995. 246 с.
Волинь — Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник документів. Вип. 1: Волинь XVI ст. Київ: Фенікс, 2014. 776 с.
ГЄ 1264–1301 — Георгієве (Галицько-Волинське) Євангеліє 1264–1301 років. Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X–XIII ст. Київ–Житомир, 2015. С. 276–289.
Гр. 1404 — Закарпатська грамота 1404 р. – Національний архів Угорщини (Magyar Nemzeti Levéltár), Q 10, DL 42811.
Гр. XIV — Грамоти XIV ст. / упоряд., вст. ст., комент., словопокажч. М.М. Пещак; відп. ред. В.М. Русанівський. Київ: Наукова думка, 1974. 256 с.
ГРАК — Генеральний регіонально анотований корпус української мови. URL: https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance.
Грінченко — Словарь української мови: у 4 т. / упоряд. Б. Грінченко. Київ, 1907–1909. Т. 1–4.
Дарча С. Винца — Микитась В.Л., Чучка П.П. Дві закарпатські оригінальні пам’ятки початку ХV ст. Мовознавство. 1968. № 1. С. 62–68.
Де-Воллан — Угро-русскія народныя пѣсни. Собраны д. чл. Г.А. Де-Волланомъ. С.-Пе­тербургъ: Типографія Министерства внутреннихъ дѣлъ, 1885. 261 с.
Дн. Марк. — Дневникъ генеральнаго подскарбія Якова Марковича (1717–1767 гг.) / под ред. Ал. Лазаревскаго. Кіевъ. Ч. 1: 1717–1725. 1893; Ч. 2: 1726–1729. 1895; Ч. 3: 1730–1734. 1897.
ЕСУМ — Етимологічний словник української мови: у 7 т. / гол. ред. О.С. Мельничук. Київ: Наукова думка, 1982–2012. Т. 1–6.
Є. Нег. — Новий Завіт в перекладі В. Негалевського. 1581. – Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Ф. 307, од. зб. 421.
Жел. — Малоруско-нїмецкий словар: у 2 т. / уложили Є. Желеховский, С. Недїльский. Львів, 1885–1886. Т. 1–2.
Закревський — Старосвѣтскій бандуриста. Кн. 3: Словарь малороссійскихъ идіомовъ / сост. Н. Закревскій. Москва, 1861. С. 245–628.
Іл. Сл. — Розов Н.Н. Синодальный список сочинений Иллариона – русского писателя XI в. Slavia. Praha, 1963. Roč. XXXII, seš. 2. S. 141–175.
КЗК — Кременецька земська книга 1578 року / підгот. до вид. Л.В. Ящук; відп. ред. В.М. Мойсієнко, В.Д. Собчук. Кременець, 2018. 300 с.
ККПС — Книга Київського підкоморського суду (1584–1644) / підгот. Г.В. Боряк [та ін.]; відп. ред. В.В. Німчук. Київ: Наукова думка, 1991. 344 с.
КР — Кормча Рязанська 1284 р. – ГПБ, F. П. І, 1, 402 л.
Левицький — Бурлачка. Повисть І. Левицького. Кіевъ: Тип. С.В. Кульженко, 1880. 223 с.
Леся Українка, Одно слово — Леся Українка. Одно слово: оповідання тубільця з півночі. Київ: Час, 1908. 12 c.
Лѣк. — Лѣкарство на ωспалый оумыслъ чоловѣчїй / підгот. до вид. В.М. Мойсієнко [та ін.]. Житомир, 2017. Т. 2: Метаграфований текст. 179 с.
ЛРК — Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст.: зб. актових док. / підгот. до вид. О.М. Маштабей, В.Г. Самійленко, Б.А. Шарпило; відп. ред. І.П. Чепіга. Київ: Наукова думка, 1986. 221 с.
ЛС — Літопис Самовидця / підгот. Я.І. Дзира. Київ: Наукова думка, 1971. 207 с.
Максимович — Малороссійскія пѣсни, изданныя М. Максимовичемъ. Москва: въ Типографіи Августа Семена, при Императорской Медико-Хирург. Академіи, 1827. XXXVI, 9, 234 c.
МЄ — Апракос Мстислава Великого / изд. подгот. Л.П. Жуковская, Л.А. Владимирова, Н.П. Панкратова; под ред. Л.П. Жуковской. Москва: Наука, 1983. 527 с.
Молдован — Молдован А.М. Пять новонайденных украинских грамот конца XIV – начала XV в. Лингвистическое источниковедение и история русского языка. 2000 / под ред. А. Молдована, В. Калугина. Москва, 2000. С. 261–276.
Нечуй-Левицький 1956 — Нечуй-Левицький Іван. Твори в чотирьох томах. Київ: Державне вид-во художньої літератури, 1956.
НКРЯ — Национальный корпус русского языка. URL: http://www.ruscorpora.ru.
Номис — Украінські приказки, прислівъя и таке инше: збірники О.В. Марковича и других / спорудив М. Номис. С.-Петербург: В друкарнях Тиблена и комп. И. Куліша, 1864. VII, 304, XVII c.
Огієнко — Огієнко І. Український стилістичний словник: підручна книжка для вивчення української літературної мови. Львів: Друкарня НТШ, 1924. 496 с.
ОЛЗ — Опис Луцького замку. Луцьк, 1552. – РГАДА, ф. 389 (Литовська метрика), од. зб. 563, арк. 157 зв.–192.
Панькевич — Панькевич І. Матеріали до історії мови південнокарпатських українців. Науковий збірник Музею української культури в Свиднику. Пряшів: Братиславське словацьке педагогічне видавництво, 1970. Т. 4. Кн. 2.
ПВЛ 1116 — Повѣсть времяньныхъ лѣтъ. Полное собрание русских летописей. Т. 1: Лаврентьевская летопись. 2-е изд. Ленинград: Изд-во АН СССР, 1926–1928. Стлб. 1–29.
ПЄ — Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561: Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик. 2-ге вид., допов. / до вид. підгот. І.П. Чепіга, Л.А. Гнатенко; наук. ред. В.В. Німчук. Київ, 2011. 700 с.
ПЛ — Приватні листи XVIII ст. / підгот. В.А. Передрієнко; відп. ред. М.А. Жовтобрюх. Київ: Наукова думка, 1987. 173 с.
ПМ — «Поученьѥ» В. Мономаха. Полное собрание русских летописей. Т. 1: Лаврентьевская летопись. 2-е изд. Ленинград: Изд-во АН СССР, 1926–1928. Стлб. 240–256.
ПОС 13 — Псковский областной словарь с историческими данными. Вып. 13 / под ред. Л.Я. Костючок, И.С. Лутовиновой, Д.М. Поцепни, М.А. Тарасовой. Санкт-Петербург: Издательство С.-Петербургского университета, 2003. 505 с.
Прав. сл. — Голоскевич Г. Правописний словник (за нормами Українського правопису Всеукраїнської Академії Наук). Харків, 1929. 628 с.
ПСРЛ ІІ — Ипатьевская лѣтопись. Полное собраніе русскихъ лѣтописей. Т. 2: Ипатьевская лѣтопись. 2-е изд. Санкт-Петербург: Типографія М.А. Александрова, 1908. XVI с. 938 стлб. 87 с.
Розов — Розов В. Українські грамоти. Т. 1: XIV в. і перша половина XV в. Київ: УАН, 1928. 75 с.
РУАС — Російсько-український словник / за ред. А. Кримського, С. Єфремова; підгот. О. Телемко. Київ, 2007. (Електронна версія).
СБГ — Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: у 2 ч. Київ: Наукова думка, 1984. Ч. 1–2.
СРНГ — Словарь русских народных говоров. Ленинград, 1965–. Вып. 1–.
СРУ — Словарь росийсько-український: у 4 т. / зібр. і впор. М. Уманець і А. Спілка. Львів, 1893–1898.
СРЯ — Словарь русского языка XI–XVII вв. Москва: Наука, 1975–2008. Вып. 1–28.
СУМ — Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970–1980.
СУМ 16–17 — Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.: у 28 вип. / редкол.: Д. Гринчишин (відп. ред.) [та ін.]. Львів, 1994–. Вип. 1–.
ТСБМ — Тлумачальны слоўнік беларускай мовы: у 5 т. / пад агул. рэд. акад. АН БССР К.К. Атраховича (Кандрата Крапивы). Мiнcк: Беларуская Савецкая Энцыклапедыя, 1977 –1984. Т. 1–5.
УГр. XV — Українські грамоти XV ст. / підгот. тексту, вст. ст. і комент. В.М. Русанівського; відп. ред. М.М. Пещак. Київ: Наукова думка, 1965. 162, [1] с.
Удварі — Удвари И. Собрание источников для изучения русинской письменности. II. Епископы Гавриил Блажовский, Мануил Ольшавский, Иоанн Брадач и их время. Ниредьхаза, 2005. 227 с.
Уж. 1645 — Граматика слов’янська І. Ужевича / відп. ред. М.А. Жовтобрюх; уклад. І.К. Білодід, Є.М. Кудрицький. Київ: Наукова думка, 1970. XXVI, 72, 86, 114 с.
Уж. П. — Колесса О. Ужгородський «Полүставъ» у пергаміновій рукописі XIV в. Записки НТШ. Львів, 1925. Т. 141–143. С. 1–59.
УЄ №31 — Учительне Євангеліє. З території Бойківщини, к. XVI ст. – Рукописний відділ ЛННБ України ім. В. Стефаника, ф. 1, № 31.
УЄ Кал. — Єν(г)лїє үчитєлноє албо Казанѧ на кождүю Н(д)лю и Свѧта оурочистыѣ. Прє(з) С(т). ω(т)ца нш҃єго Калліста … по грєцкү написаноє,.. на рүскїй пєрєложєноє … повєлєнїє(м) Пєтра Могилы. Київ, 1637.
ЭСБМ — Этымалагiчны слоўнiк беларускай мовы / рэд. В.У. Мартынаў, Г.А. Цыхун, Р.М. Малько. Мiнск: Навука і тэхніка, 1978–. Т. 1–.
ЭССЯ — Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд / под ред. О.Н. Трубачева, А.Ф. Журавлева, Ж.Ж. Варбот. Москва: Наука, 1974–. Вып. 1–.
AS — Radzimiński Z., Skobielski P., Gorczak B. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. Lwów: Z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1887–1910. Т. 1–7.
BD — Documentele lui Ştefan cel Mare / publicate de I. Bogdan. Bucureşti, 1913. Vol. 1–2.
Brückner – Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego. Kraków, 1927. T. 1–2.
Cost. — Documentele moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare / publicate de Mihai Costăchescu. Iaşi, 1931–1932. Vol. 1–2.
Rejzek — Rejzek J. Český etymologický slovník. Praha: Leda, 2012. 752 s.
Skok — Skok P. Etimologijski rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika. Zagreb: Jugoslavenska Akademija Znanosti i Umjetnosti, 1971–1973. Kn. 1–3.
WSJP — Wielki słownik języka polskiego. URL: https://wsjp.pl/haslo/podglad/94603/ichni.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. Київ: Радянський письменник, 1970. 182 c.
  2. Асенова П. Балканско езикознание: основни проблеми на балканския езиков съюз. Велико Търново: Faber, 2002. 375 с.
  3. Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови. Ужгород: Закарпатське облас­не видавництво, 1960. 416 с.
  4. Видоески Б. Формите на заменките (историjа и географиjа). Видоески Б. Диjалектите на македонскиот jазик. Скопjе, 1999.   Т. 3. С. 127–174.
  5. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови / за ред. І.Р. Вихованця. Київ: Пульсари, 2004. 398 с.
  6. Волк В.С. Синтаксис притяжательных местоимений и адъективная деривация. Acta Linguistica Petropolitana: Труды Института лингвистических исследований. Т. Х. Ч. 2. СПб.: Наука, 2014. С. 510–533.
  7. Гуйер О. Введение в историю чешского языка / пер. с 3-го чешского изд. А.Г. Широ­кова; ред., предисл. П.С. Кузнецов. Москва: Издательство иностранной литературы, 1953. 130 с.
  8. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV–XV ст. Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. 298 с.
  9. Добрушина Е.Р. Норма-кодификация против нормы-интуиции, или двести лет вместе с «ихний». Русский язык в научном освещении. 2013. № 2 (26). С. 181–204.
  10. Добрушина Е.Р., Сичинава Д.В. Кочующая норма, или микродиахронические похождения слова ихний в русском, украинском и белорусском языках. Вопросы языкознания. 2015. № 2. С. 41–54.
  11. Жовтобрюх М.А., Волох О.Т., Самійленко С.П., Слинько І.І. Історична граматика української мови. Київ: Вища школа, 1980. 318 с.
  12. Кароткая граматыка беларускай мовы: у 2 ч. Ч. 1. Фаналогія. Марфаналогія. Марфа­логія / навук. рэд. А.А. Лукашанец. Мінск: Беларуская навука, 2007. 351 с.
  13. Мейе А. Общеславянский язык / пер. с франц. Москва: Изд-во иностранной литера­туры, 1951. 492 с.
  14. Мирчев К. Историческа граматика на българския език. 3-то изд. София: Наука и изкуство, 1978. 304 с.
  15. Самійленко С.П. Нариси з історичної морфології української мови. Ч. 2: посібник. Київ: Вища школа, 1970. 190 с.
  16. Сидоренская И.Д. Некоторые наблюдения над словообразованием неличных местоимений в псковских говорах. Доклады на конференции по региональной лексикографии, 29–31 марта 1960 г. в г. Псков. С. 9–16.
  17. Синявський О. Норми української літературної мови. Львів: Українське видавництво, 1941. 363 с.
  18. СкопненкоО. Мовний блог. URL: https://lnk.ua/J4PRyY7Vz.
  19. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / відп. ред. В.М.Русанiвський. Київ: Наукова думка, 1969. 584 с. (у тексті – СУЛМ 1969).
  20. Długosz-Kurczabowa K., Dubisz S. Gramatyka historyczna języka polskiego. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2006. 580s.
  21. Doroszewski W. Objaśnienia wyrazów i zwrotów. Poradnik Językowy. 1952. № 3. S. 35.
  22. Matasović R. Poredbenopovijesna gramatika hrvatskoga jezika. Zagreb: Matica hrvatska, 2008. 362 s.
  23. Rospond S. Gramatyka historyczna języka polskiego. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1979. 392s.
  24. Stieber Z. Zarys gramatyki porównawczej języków słowiańskich. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1989. 264 s.